История села Виноградовка

 -  222369


Более 500 лет Болгария была под игом турецкого султаната. Зверское уничтожение, гнёт не дал болгарам смириться с таким произволом. Чтоб сохранить свой род и традиции, в 1830 году из села Бургуджи, ныне с.Горно-Александровка (Сливенского округа), в долгий, неизведанный путь тронулись 84 семьи. Здесь они приобрели свою вторую Родину. Село назвали в память о своей прородины «Бургуджи» — село мастеров -железных буравчиков. «Бургун» — сверло. Землянки и хижины были первыми домами переселенцев. Постепенно начали обустраиваться, строить дома, создавать быт. Мужчины занимались земледелием, скотоводством, женщины пряли, ткали, вышивали. В 1948 году, село переименовали в с.Виноградовка. Люди начали создавать колхозы, объединяться. Из четырех мелких колхозов создали колхоз имени Ленина. В 2015 году селу исполнилось 185 лет.

Автор: Акулина Чердакогло, директор музея с.Виноградовка


Википедия

Виноградовка (укр. Виноградівка) — село, относится к Арцизскому району Одесской области Украины. Население по переписи 2001 года составляло 3306 человек. Почтовый индекс — 68452. Телефонный код — 4845. Занимает площадь 4,21 км². Код КОАТУУ — 5120480701.

ИСТОРИЯ
До 1948 года носило название Бургуджи.
В Государственном Архиве Кишинёва сохранился документ, подтверждающий, что именно в апреле месяце 1830 года жители села Бургуджи Сливенского округа тронулись в дальний и опасный путь, переправились через Дунай и поселились в Бессарабии.
Население и национальный состав
По данным переписи населения Украины 2001 года распределение населения по родному языку было следующим (в % от общей численности населения):
По Виноградовскому сельскому совету: украинский — 13,55 %; русский — 5,41 %; болгарский — 75,20 %; армянский — 0,21 %; гагаузский — 0,18 %; молдавский — 0,52 %; румынский — 0,03 %; греческий — 4,71 %.
По селу Виноградовка: украинский −3,02 %;русский — 4,33 %; болгарский — 86,18 %; армянский — 0,24 %; гагаузский — 0,15 %;молдавский — 0,42 %; румынский — 0,03 %; греческий — 5,44 %.
По селу Плоцк: украинский — 80,85 %; русский — 12,38 %; болгарский — 5,03 %; гагаузский — 0,39 %; молдавский — 1,16 %.
Местный совет
68452, Одесская обл., Арцизский р-н, с. Виноградовка, ул. Ленина, 114

Страна
Украина
Область
Одесская
Район
Арцизский
Координаты
Основан
1830
Прежние названия
Бургуджи
Село с
1946
Площадь
4,21 км²
Высота центра
52 м
Официальный язык
украинский, русский
Население
3306 человек (2001)
Плотность
785,27 чел./км²
Национальный состав
болгары
Часовой пояс
UTC+2, летом UTC+3
Телефонный код
+380 4845
Почтовый индекс
68452
Автомобильный код
BH, НН / 16
КОАТУУ

 

Официальная государственная версия и описание символики с.Виноградовка

 

Символіка села Виноградівка

У К Р А Ї Н А

 ВИНОГРАДІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

АРЦИЗЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Р І Ш Е Н Н Я

Про затвердження офіційних символів

с. Виноградівка–герба і прапора, опису та положення про порядок використання символіки територіальної громади.

 Відповідно до статті 22, пункту 49 частини першої статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та Указу Президента України „Про впорядкування геральдичної справи в Україні” від 18.05.2000 року № 694/2000 та з метою створення офіційних символів села Виноградівка –герба і прапора згідно з чинним законодавством сільська рада

     В И Р І Ш И Л А :

1.Затвердити офіційні символи с.Виноградівка: герб і прапор (додатки №1, 2).

2. Затвердити опис та положення про порядок використання символіки територіальної громади с. Виноградівка Арцизького району Одеської області (додатки № 3, 4).

3. Сільському голові Грозову О.І. підготувати необхідні документи та звернутись до геральдичної колегії при Одеській обласній раді щодо внесення офіційних символів села (герба і прапора) до геральдико-вексилологічного реєстру офіційних символів і відмітних знаків органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Одеської області та одержати свідоцтво про їх реєстрацію.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з соціально-економічного розвитку та бюджету .

  Виноградівський сільський голова О.І.Грозов

12 серпння 2013 року

№ 269-VI

   

 Додаток № 1

до рішення сільської ради

від 12 серпня  2013 року

  № 269-VI  

 

Герб с. Виноградівка

Арцизького району Одеської області

 

Виноградовка 5.jpg1

  Опис

    Щит розтятий і напівперетятий. У першому червоному полі срібні Святий Георгій Переможець з золотим німбом, що скаче на коні та пробиває списом змія. У другому зеленому полі золотий сніп перев’язаний червоною стрічкою. У третьому срібному полі червоне свердло – буравчик у стовп. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.

Символіка

    Образ Святого Великомученика Георгія Побідоносця символізує Свято-Георгіївский сільський храм, що є символом віри та духовності. Сніп пшениці — символ благополуччя, достатку та родючості. Буравчик символізує фахівців по виготовленню металевих свердл, якими славилося село. По турецьки вони звалися «бургун», що нагадує стару назву села Бургуджи, звідки прибули болгарські переселенці.

Червоний колір символізує   красу, мужність, боротьбу, зелений — родючість землі та процвітання сільського господарства, срібний – мудрість, чистоту та віру.

Герб розміщений у золотому картуші, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села. Знизу на картуші рік заснування села, прикрашений знизу зеленою стрічкою с назвою села золотими літерами.

Додаток № 2

 до рішення сільської ради

 від 12 серпня  2013 року

№269-VI   

  Прапор с. Виноградівка

 Арцизького району Одеської області

Виноградовка флаг 1.jpg1

ОПИС

Квадратне полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг білої, червоної та зеленої (співвідношенням їхніх ширин 1:3:1). На червоній смузі білі Святий Георгій Переможець з жовтим німбом, що скаче на коні та пробиває списом змія.

Символіка

Малюнок прапора побудований на основі кольорового вирішення герба і має таку ж символіку.

 

Додаток № 3

до рішення сільської ради

від 16 серпня   2013року

  № 269 – VI

ПОЛОЖЕННЯ

 про зміст, опис та порядок використання герба села Виноградівка

 Арцизького району Одеської області

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 1.1. Дане Положення про зміст, опис і порядок використання герба с.Виноградівка (далі- Положення) розроблене на основі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 1.2. Герб с. Виноградівка (далі герб села) є одним з офіційних символів його територіальної громади.

 1.3. Герб села приймається у відповідності з законодавством України сільською радою.

 1.4. Опис герба села і Положення затверджуються рішенням сільської ради більшістю голосів від загального складу ради.

2. ОПИС ГЕРБА СЕЛА ТА ЙОГО СИМВОЛІКА

 2.1. Герб села затверджений рішенням № Виноградівської сільської ради №269 від 12 серпня 2013 року.

 2.2. Герб села являє собою прямокутний щит з заокругленими нижніми кутами, співвідношення ширини до висоти- 5:6.

 2.3. Герб може зображуватися на щитах іншої форми, а також з прикрасами у вигляді позащитової стрічки з офіційною назвою села і датою заснування.

 ОПИС

Щит розтятий і напівперетятий. У першому червоному полі срібні Святий Георгій Переможець з золотим німбом, що скаче на коні та пробиває списом змія. У другому зеленому полі золотий сніп перев’язаний червоною стрічкою. У третьому срібному полі червоне свердло – буравчик у стовп. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.

     Автори проекту :

 Радулова Людмила Миколаївна – заступник голови Арцизької районної ради, голова геральдичної комісії при Арцизькій районній раді;

 Джунь Володимир Миколайович — президент Волино-Подільської геральдичної колегії, заслужений член Всеросійського геральдичного товариства, член геральдичної колегії при Одеській обласній раді, член Українського геральдичного товариства;

 Маскевич Олег Іванович — голова комісії по геральдиці Кримського геральдичного товариства, голова Кримського відділення Волино-Подільської геральдичної колегії, дійсний член Всеросійського геральдичного товариства, член Українського геральдичного товариства;

 депутати Виноградівської сільської ради.

    

 СИМВОЛІКА

   Образ Святого Великомученика Георгія Побідоносця символізує Свято-Георгіївский сільський храм, що є символом віри та духовності. Сніп пшениці — символ благополуччя, достатку та родючості. Буравчик символізує фахівців по виготовленню металевих свердл, якими славилося село. На турецькій мові вони звалися «бургун», що нагадує стару назву села – Бургуджи та таку ж назву поселення в Болгарії, звідки прибули перші болгарські переселенці   Червоний колір символізує   красу, мужність, боротьбу, зелений — родючість землі та процвітання сільського господарства, срібний – мудрість, чистоту та віру.

   Герб розміщений у золотому картуші, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, що вказує на статус села. Знизу на картуші рік заснування села, прикрашений знизу зеленою стрічкою с назвою села золотими літерами.

  3. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБА

 3.1. Зразок герба постійно зберігається в робочому кабінеті сільського голови.

 3.2. Виключне право користуватися і розпоряджатися гербом належить сільському голові.

 3.3. Використання герба в інших випадках та іншими юридичними і фізичними особами допускається лише за розпорядженням сільського голови і лише у відповідності з діючим законодавством України і даним Положенням.

 3.4. Використання герба села в комерційних і рекламних цілях здійснюється на платній основі і у відповідності до законів України.

 3.5. Зображення герба села може розміщуватися:

 — в кабінеті сільського голови;

 — в залі пленарних засідань;

 — на фронтоні приміщення ради;

 — на вивісці з назвою села;

 — на документах сільського голови;

 — на друкарських виданнях,засновниками якого є сільська рада;

 — на Почесних грамотах і інших нагородах сільської ради;

 — на указниках, які установлені при в’їзді в село.

 3.6. Дозволяється зображення герба:

 — для святкового оформлення Дня села, інших пам’ятних та історичних дат;

 — на візитних картках депутатів сільської ради, керівників органів представницьких та виконавчих гілок влади села;

 — в інших випадках, узгоджених з сільською радою.

 3.7. Виготовлення герба села повинно бути забезпечене відповідно до опису, а також затверджених пропорцій.

 

 Додаток № 4

до рішення сільської ради

 від 12 серпня  2013 року

   №269   

ПОЛОЖЕННЯ

     Про зміст, опис і порядок використання прапора села Виноградівка

 Арцизького району Одеської області

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дане Положення про зміст, опис і порядок використання прапора с. Виноградівка (далі Положення), розроблене на основі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

1.2. Прапор с. Виноградівка є одним з офіційних символів його територіальної громади.

1.3. Прапор села приймається згідно з законодавством України сільською радою.

1.4. Опис прапора і Положення затверджуються рішенням сільської ради більшістю голосів депутатів від загальної кількості ради.

2. ОПИС ПРАПОРА СЕЛА І ЙОГО СИМВОЛІКА

2.1. Прапор с. Виноградівка затверджений рішенням Виноградівської сільської ради №269   від12 серпня 2013року.

2.2. Прапор села являє собою квадратне полотнище у співвідношення сторін 1:1.

ОПИС

 Квадратне полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг білої, червоної та зеленої (співвідношенням їхніх ширин 1:3:1). На червоній смузі білі Святий Георгій Переможець з жовтим німбом, що скаче на коні та пробиває списом змія.

 Автори проекту :

 Радулова Людмила Миколаївна – заступник голови Арцизької районної ради, голова геральдичної комісії при Арцизькій районній раді;

 Джунь Володимир Миколайович — президент Волино-Подільської геральдичної колегії, заслужений член Всеросійського геральдичного товариства, член геральдичної колегії при Одеській обласній раді, член Українського геральдичного товариства;

 Маскевич Олег Іванович — голова комісії по геральдиці Кримського геральдичного товариства, голова Кримського відділення Волино-Подільської геральдичної колегії, дійсний член Всеросійського геральдичного товариства, член Українського геральдичного товариства;

 депутати Виноградівської сільської ради.

  Символіка

 Малюнок прапора побудований на основі кольорового вирішення герба і має таку ж символіку.

3. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА

 3.1. Зразок прапора постійно зберігається в робочому кабінеті сільського голови.

 3.2. Копія прапора, а також Положення про прапор розпорядженням сільського голови направляються для зберігання і демонстрації в музей.

 3.3. Виключне право користуватися і розпоряджатися прапором належить сільському голові.

 3.4. Використання прапора в інших випадках та іншими юридичними і фізичними особами дозволяється лише з рішення сільської ради і тільки в відповідності з діючим Законодавством України і даним Положенням.

 3.5. Використання прапора села в комерційних та рекламних цілей здійснюється на платній основі і в відповідності з Законами України «Про рекламу» і «Про місцеві податки і збори».

 3.6. Прапор села може розміщуватися:

 — в кабінеті сільського голови;

 — в залі пленарних засідань;

 — на фронтоні приміщення ради.  

 3.7. Допускається використання прапора:

 — для святкового оформлення Дня села, інших пам’ятних та історичних дат;

 — в інших випадках, погоджених з сільською радою.

 3.8. При виготовленні прапора села повинно бути забезпечення відповідності до опису, а також затверджених пропорцій.

    

Историческая справка

с.Виноградовка (Бургуджи) Арцизского района Одесской области

Село Бургуджи основано в 1830 г. выходцами из села Горно-Бургуджи (ныне Горно-Александрово) Сливенского округа Болгарии ( 84 семьи). Переселенцы поселились на казенных землях (на участках №67 и №68) по двум берегам реки Дракуля, которая в настоящее время делит с. Виноградовка на две части с севера на юг. С момента основания села население занималось в основном животноводством и земледелием. В первые годы поселения жители села занимались скотоводством, в основном – овцеводством. От овец они получали молоко, брынзу, жир, мясо, шерсть, шкуры. Селяне сами изготовляли себе одежду, обувь, чинили говяжьи шкуры и шкуры овец. На ручных ткацких станках изготовляли сукно для верхней одежды, а из конопли и льна – белую ткань. В селе также были свои кузнецы, литейщики, бондари, каменщики, столяры, кровельщики и др. мастера.

   Постепенно животноводство стало вытесняться земледелием, в основном хлебопашеством. Крестьяне села Бургуджи возделывали яровую и озимую пшеницу, рожь, ячмень, просо, коноплю, лён.

   Жители Бургуджи основательно занимались также виноградарством, садоводством и огородничеством.

   Переселенцам колонии Бургуджи было выделено 7466 десятин удобной земли. Это позволяло жителям села сохранять традиционное направление хозяйства, не подвергая его значительной модернизации и крестьянский образ жизни своих предков.

   Все исследователи и историки единодушны в том, что село Бургуджи в Бессарабии получило своё название по названию села на прародине – Бургуджи.

   Бургуджи – означает:

  1. 1.бурильщик, сверлильщик;
  2. 2.специалист по изготовлению металлических сверл – буравчиков (по турецки «бургун»).

Согласно народной версии в сёлах Бургуджи и в Болгарии и в Бессарабии жители выращивали отличные виноградники и делали прекрасное виноградное вино. Бургуджийцы всегда славились своим гостеприимством, а согласно болгарским обычаям и традициям гостей всегда угощали вином, которое хранилось в деревянных дубовых бочках в подвале. Для ежедневного употребления имелась одна бочка, а остальные бочки были запечатаны и ждали своего времени.

   Дорогих гостей бургуджийцы угощали вином из новой запечатанной бочки, а чтобы наточить вино необходимо было бочку просверлить металлическим буравчиком – сверлом.

Поэтому буравчики в Бургуджи пользовались большим спросом и многие жители сами их изготавливали. Отсюда и пошло название бургуджи.

   Историк А. Скальковский, который в 1848 году в своей книге писал «Бургуджи – это новая и хорошая колония, основанная румелийскими Болгарами в 1830г. Усилия болгар колонии Бургуджи, их исключительное трудолюбие превращают это заброшенное, опустошённое место в благодатный край»

   Село постепенно развивалось и крепло. В 1831 г. Состоялось освещение деревянной часовни во имя св. великомученика Георгия Победоносца. В 1839 г. Состоялось освещение Свято – Георгиевского молитвенного дома.   В 1867 г. состоялось освещение нового каменного Свято – Георгиевского храма.. Селяне в 1868 году начали сбор пожертвований на строительство новой большой церкви. Таким образом в с. Бургуджи был построен храм, который был освещен в честь святого великомученика Георгия в 1878 году.

   В 1958 году, посля ряда реорганизаций был образован колхоз им. Ленина, просуществовавший до 1992 года. В конце 1992 года колхоз им. Ленина реорганизован в КСП «Агрофирма им. Ленина». В феврале 2000 года КСП «Агрофирма им. Ленина» реорганизовано в СПК «Агрофирма Бургуджи». В феврале 2004 года СПК «Аф Бургуджи» был реорганизован путем присоединения к ФХ « АФ Бургуджи» и стало ФХ «АФ Бургуджи» На данный момент ФХ «АФ Бургуджи» — крупнейшее хозяйство в Арцизском районе. Основным направлением деятельности ФХ « АФ Бургуджи» — растениеводство.

При создании проекта герба по возможности использовать следующие элементы:

   — Образ св.Георгия Победоносца восседающего на коне;

   — сверло- буравчик;

   — символы благополучия, изобилия и плодородия – солнце или сноп пшеницы ( по возможности и то, и другое).

 Солнечный свет — это ничего не просящая взамен радость, благополучие, изобилие. Известно, что в магическом и алхимическом символизме планетам солнечной системы поставлены в соответствие металлы, и металлом Солнца является именно золото. Поэтому изображение Солнца является замечательным символом богатства и изобилия.К этой же цепочке образов плодородия, изобилия и достатка относится и сноп пшеницы. 

источник

22 рекомендации
comments icon 2 комментариев
2 notes
369 просмотров
bookmark icon

Написать комментарии...

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *